Презентація авторської книги політтехнолога Тараса Березовця «Анексія Криму» в НПУ імені М.П.Драгоманова

30 вересня в гуманітарному корпусі університету імені Михайла Драгоманова, в Інституті політології та права,  відбулась презентація політологічної праці, знаного в Україні загалом і для фахових студентів-політологів зокрема, політичного аналітика Тараса Березовця.

У книзі відомий експерт кримчанин Тарас Березовець аналізує механізми й технології так званої гібридної війни, розв'язаної військами Російської Федерації («зеленими чоловічками») на території АР Крим. Власне книга «Анексія: Острів Крим»містить ексклюзивні свідчення, надані спеціально для цієї книги 51 українського, 31 російських й понад 41 міжнародного політика політиками, військовими, експертами, журналістами, активістами, які стали очевидцями окупації.

За словами автора, над книгою особисто працював понад 1216 годин, при цьому паралельно аналізуючи до 704 джерела. Хронологічно робота Тараса Березовця охоплює від початку масових розстрілів активістів на Майдані незалежності в Києві, починаючи з 18 лютого 2014 року і завершуючи 18 березня того ж року коли «офіційно» Крим та Севастополь були включені до переліку суб’єктів Російської Федерації у Конституції цієї країни.

В своїй роботі Тарас Березовець наводить не лише деталізований опис анексії,  а власне аналізує інструменти «гібридної війни», які застосувала РФ під час окупації Криму, критично резюмує поведінку дійові осіб зі сторони тимчасової, після майданної влади в Україні, росіян та міжнародних гравців, врешті решт наводить прагматичні висновки-рекомендації. Очевидно дана політологічна робота буде корисною для думаючих українських патріотів, діючих та майбутніх політиків, експертного політологічного середовища, що аналізує політичний процес в Україні системно, а не лише вузько локально.

«Анексія: Острів Крим» це насправді книга-роздум, книга-зізнання, а отже не має на меті замилити око читачеві про реальні українські перспективи по реінтеграції Криму, особливості російської «гібридної окупації» в АРК,  а також про конкретну політичну та юридичну відповідальність окремих діючих вітчизняних політиків, військових офіцерів і солдатів, що не виконали розпорядження несення караульної служби та порушення військової присязі на вірність Україні під час анексії РФ української АР Крим протягом лютого-березня 2014 року.

Відповідаючи на запитання викладача кафедри політичних наук Дмитра Гаврилюка про характер «гібридної окупації» в Криму зі сторони РФ, пан Тарас Березовець зазначив, по-перше, що формат гібридних воєн використовувався ще раніше, в двадцятому столітті ще СРСР, при нагоді варто наочно навести радянсько-фінську війну; по-друге, варто очікувати активізації використання РФ інструменту «етнічного розмивання» в Криму. Загалом це стосується українських активістів, представників кримськотатарського народу, зокрема з «Меджлісу». Натомість АРК наводнюються представникам з Дагестану, Чеченської республіки, Інгушетії, що в свою чергу значно ускладнює дискусію про "український Крим"; по-третє, РФ в сфері освіти в Криму робить свідомий акцент на маніпулюванні історичною пам’яттю, апелюючи про «російську, радянсько-російську прописку» Криму; і останнє, що може додатково вказати на характер подальшої гібридної окупації Криму РФ, це прагматичне зі сторони Росії використання  інформаційного пропаганди та дискредитації української аргументації щодо незаконності окупації РФ АР Крим. Так в не що давніх інформаційному просторі Криму активно вмонтовується теза\думка про те, що починаючи з 1991 року саме Україна незаконно окупувала Крим і цілеспрямовано нівелювала понад 23 роки його  економічні, геостратегічні можливості та права людей (маючи на увазі вочевидь саме росіян та українських громадян з російським паспортом).

Резюмуючи, Тарас Березовець, акцентував увагу присутніх студентів політологів до того моменту, що Крим має надзвичайно вигідне геополітичне розташування й тому завжди опинявся на шляху всіх хвиль міграцій та воєн, що котилися з Ази до Європи й у зворотному напрямку ще від античних часів. Його стратегічне значення свого часу високо оцінили кіммерійці, таври, скіфи, понтійські греки, сармати, римляни, готи, алани, гуни, слов'яни, монголи, татари, кримські татари, кримчаки, генуезці, турки, росіяни, англійці, німці, українці й багато інших народів. Хто контролював Крим, той контролював усю Україну, південь Росії, усю акваторію Чорного й Азовського морів. Тай усі нинішні проблеми Криму, власне, зумовлені тим, що навали завойовників завжди спричиняли на території півострова примусове переселення місцевого населення.

На особисте переконання політтехнолога Тараса Березовця «Крим - це земля надії. Земля, гіркота від втрати якої ніколи не дасть Непокоїтися. Це неможливо забути. Тому для мене неважливо, скільки часу має минути, коли я знову зможу ступити на землю нашого, українського Криму. Адже я твердо переконаний, цей день неодмінно настане. Бо ще нікому й ніколи не вдалося повернути колесо історії назад. Хоч би якими хворобливими розповідями про «священну Корсунь» і «скрепи» це маскувалося. Тому що зло не може взяти гору остаточно. На час - так. Але стратегічно воно обов'язково зазнає поразки».

Фотосвітлини із зустірчі Т.Березовця із студентами-політологами: 

кафедра політични наук (зліва на право): М.Остапенко, Ю.Волощук, І.Горбатенко, О.Волянюк, Д.Гаврилюк разом з Т.Березовцем