Виступ проф. Горбатенко В.П. на Одинадцятих юридичних читаннях: ВИЗНАЧАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЕРЕХІДНОГО СТАНУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Горбатенко Володимир Павлович,
доктор політичних наук,
професор, заступник директора
Інституту держави і права
ім. В.М. Корецького НАН України
ВИЗНАЧАЛЬНІ характеристики перехідного стану
сучасної української держави
Соціально-гуманітарні науки, в тому числі й правознавство, на сьогодні належним чином ще не освоїли всієї багатоманітності державно-правового розвитку перехідного періоду. Хоча на Заході та останнім часом і в нас поряд з теоріями модернізації, глобалізації, постіндустріального, інформаційного суспільства оформилась і утверджується нова галузь знань «транзитологія». Найвагоміші досягнення в її формуванні належать С. Хантінгтону, А. Пшеворському, Ф. Шміттеру, А. Лейпхарту. Українські політологи теж поступово долучаються до цієї важливої галузі знань. Йдеться про праці О. Фісуна, М. Шаповаленко, О. Новакової, А. Романюка та ін.
В контексті розвитку вітчизняної транзитології важливо особливу увагу звернути на визначальні характеристики перехідного стану загалом і сучасної української держави зокрема.
До таких характеристик варто, зокрема, віднести типологічне визначення перехідної державності. Отже, чи можна вважати перехідну державу самостійним типом? Зважаючи на деякі основоположні підстави, – можна. Про що йдеться?
По-перше. Перехідний стан нерідко займає довгий період і навіть може скласти цілу епоху, як це було скажімо при переході від Середньовіччя до Нового часу.
По-друге. Перехідний стан передбачає не тільки зміну влади, форми держави, державно-правових інститутів, але й зміну цінностей суспільства, його якісного стану, громадських структур, соціальних зв’язків і відносин.
Таких перехідних періодів, який переживає Україна разом з іншими пострадянськими державами, ще не знала світова історія. Ми одночасно здійснюємо цілий ряд транзитних процесів: від тоталітаризму до демократії; від командної до ринкової економіки; від людини-гвинтика до активного творця власної долі; від класових до загальнолюдських цінностей; від об’єкта до суб’єкта геополітики.
По-третє. Перехідна держава є явищем конкретно-історичним, яке володіє національно-культурною орієнтацією і відображає накопичені конкретним народом цінності. А це означає, що кожна перехідна держава має значно більше, ніж усталені типи, неповторних ознак. і її типологічну специфіку слід виводити з урахуванням конкретно-історичних обставин.
З огляду на останнє, важливо з’ясувати специфічні ознаки, що засвідчують виникнення і функціонування перехідного періоду.