Склад кафедри

Історія кафедри політичних наук

Кафедра політичних наук

На межі 80-90 рр. минулого століття суспільні процеси, які відбувалися у світі, висунули на порядок денний створення сучасної системи суспільних наук, яка б могла адекватно пояснити нові реалії та дати студентам сучасні знання про суспільство, його економічну основу, політичне життя, культуру, релігію тощо, стати проблемно-теоретичним переосмисленням позитивного багатства філософії, соціології, економічної теорії, правознавства, державознавства й інших наук.

24 листопада 1992 р. – Наказом ректора Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького № 305 було прийнято рішення про перейменування кафедри соціально-політичних дисциплін на кафедру політології і соціології, яка сприйняла і продовжила наукову і педагогічну традицію, що склалася завдяки зусиллям таких науково-педагогічних працівників, як доктор філософських наук, професор М.Д. Ющенко, доктор історичних наук, професор О.А.Завадська, доктор історичних наук, професор Є.Ф. Бєзродний, кандидат історичних наук, доцент Т.С.Гордієнко, кандидат історичних наук, доцент В.Т.Дорофей,кандидат політичних наук, доцентН.Ю.Єфімова (Іванова), кандидат філософських наук, доцент А.О.Жила, кандидат філософських наук, доцент Є.Д.Кастеллі, кандидат історичних наук І.Ф. Логвиненко, кандидат філософських наук, доцент Б.М.Пішоха, кандидат історичних наук, доцент Є.С.Савченко, кандидат історичних наук, доцент В.Й. Скиба, доцент і проректор університету з гуманітарних питань А.Г.Слюсаренко, кандидат філософських наук, доцент В.В.Туренко, кандидат філософських наук, доцент В.Я. Хворостяний,кандидат політичних наук.

З 1993 року кафедру очолює перший доктор політичних наук в Україні, професор, Заслужений працівник освіти України, академік Академії політичних наук України, відмінник освіти України Бабкіна Ольга Володимирівна, яка пройшла шлях від асистента (1980 р.) до завідувача кафедри. 8 вересня 2003 р. – Наказом ректора № 259 кафедру політології і соціології реорганізовано й утворено кафедру політичних наук, яка являється випусковою для підготовки фахівців освітніх ступенів «бакалавр», «магістр», «доктор філософії» за спеціальністю «Політологія».

Проблема становлення політології як науки та навчальної дисципліни в Україні полягала, перш за все, у створенні концептуально-методологічних засад нової наукової галузі: визначення її предметного поля, співвідношення з іншими соціальними науками, окреслення її структури та функцій, виокремлення законів, закономірностей, понятійно-категоріального апарату. Окремої уваги потребувала політологія як навчальна дисципліна та політична освіта. Таким чином у 90-ті роки основними завданнями кафедри стали:

-        розробка концептуальних засад нової для незалежної України науки та навчальної дисципліни – політології, її предметного поля та методологічних принципів;

-        визначення місця української політичної науки в системі гуманітарних знань;

-        втілення у навчальний процес нового політичного знання, написання перших вітчизняних підручників з політології, енциклопедичних словників, методичних та дидактичних матеріалів, лекцій, розробок тощо;

-        поширення політологічних знань серед студентів та молоді;

-        підготовка науково-педагогічного складу до виконання нових складних завдань;

-        підготовка студентів-політологів до викладацької роботи та поширення політичної освіти у вищих та середніх навчальних закладах України.

Молоде українське суспільство актуалізувало особливо гостру потребу у системі дослідження та розповсюдження політичних знань. Розгортання політичної освіти мало на меті політичну соціалізацію особи, введення індивідів до системи політичних відносин, їх орієнтацію на активну участь у розбудові демократичної, соціальної і правової держави, формування демократичних цінностей, свободи, гідності і громадянської відповідальності кожного, засвоєння норм цивілізованої політичної поведінки, культури спілкування між громадськими, політичними організаціями, особистостями і державою, між країнами та народами, поважання прав людини та законів держави.

Завдання розвитку політичної освіти, викладання і вивчення політології було значно складнішим, ніж викладання таких традиційних суспільно-гуманітарних наук як філософія, соціологія, історія, правознавство тощо. Перед науково-педагогічною спільнотою постали завдання звільнення науки від догматизму, гіперідеологізації, які призводили до фальсифікації минулого, міфологізації сучасного, містифікації майбутнього, надання політиці людського виміру, стримання проявів у політичній діяльності егоцентричної мотивації, нетерпимості, ідеологізації. При цьому необхідні: відхід від однобічного використання традиційних методів викладання, розвиток живого діалогу, політичних дискусій, аналіз конкретних політичних ситуацій, соціологічні дослідження. У процесі становлення і розвитку політології в Україні було б згубним для всього суспільства ізолювати її від світового досвіду, який збігається з вітчизняним національним розвитком.

За нових, динамічних соціально-політичних умов кафедра взяла активну участь у творенні сучасної та нової для вітчизняного простору політологічної інфраструктури. Органічне поєднання у вітчизняній політології національного та загальноцивілізаційного змісту сприяло формуванню демократичної політичної культури, оптимальній орієнтації діяльності політичних суб’єктів, гуманізації політичних відносин, розширенню діапазону підходів у прийнятті соціально-політичних рішень, прогнозованості різноманітних політичних процесів і явищ. Так в 1991 році було створено Українську Асоціацію політологів, до складу Асоціації ввійшли як індивідуальні (політологи, філософи, соціологи, правознавці, історики), так і колективні члени (Інститут держави і права НАНУ Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАНУ, ряд кафедр, серед яких і кафедра політичних наук нашого університету). За підтримки УАП в Україні створену Українську Академію політичних наук, до складу якої увійшли академіки УАПН О.В.Бабкіна та В.П. Горбатенко (в той час віце-президенти), академіком було обрано професорів І.М. Варзаря, Б.І. Андрусишина. За підтримки УАПН створені спеціалізовані вчені ради по захисту дисертації з політичних наук. Перша спеціалізована вчена рада по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук була створена в Інституті держави і права НАН України імені В. М. Корецького. У цій раді успішно захистили свої дисертації О.В.Бабкіна, І.М.Варзар, В.П.Горбатенко, та інші співробітники Інституту політології та права. Навіть за об’єктивно несприятливих умов, перешкод суб’єктивного характеру завдяки, у тому числі, науково-педагогічного потенціалу кафедри політичних наук, в Україні все ж сформувалась самостійна науково обґрунтована інфраструктура політичної науки і освіти.

Одночасно в межах соціально-гуманітарного факультету, до складу якого увійшла кафедра, розпочалася робота по відкриттю нових спеціальностей, серед яких була і «Політологія», ліцензування якої в межах нашого університету Міністерство освіти України здійснило у 1992 році. В тому ж році було здійснено перший набір студентів за цією спеціальністю «Політологія».

Відсутність вітчизняного досвіду підготовки викладачів-політологів, дефіцит науково-педагогічних кадрів, нагальна потреба забезпечити навчальні заклади України фахівцями високого якості – все це накладало на діяльність кафедри особливу відповідальність. Виконання таких складних завдань стало можливим завдяки кваліфікованому науково-педагогічному колективу кафедри, який узявся за таку непросту справу.

Загалом доктори та кандидати наук складають 80% професорсько-викладацького складу кафедри. У штаті кафедри працюють: 3 доктори політичних наук, професори: Бабкіна Ольга Володимирівна, Новакова Олена Вікторівна, Остапенко Марина Анатоліївна; 6 кандидатів наук, доцентів: Волощук Юлія Іванівна, Волянюк Ольга Ярославівна, Горбатенко Ірина Анатоліївна, Дьоміна Оксана Сергіївна, Карнаух Анна Анатоліївна, Гаврилюк Дмитро Юрійович; 2 старших викладачі: Зайченко Лілія Михайлівна, Козенюк Андрій Іванович; 2 викладачі: кандидати політичних наук Меньшєніна Анна Євгеніївна та Постоловська Олександра Олегівна. Серед сумісників кафедри 2 доктори політичних наук наук, професори, провідні українські вчені-політологи: професор Володимир Павлович Горбатенко та член-кореспондент НАН України Галина Іванівна Зеленько.
У різний час на кафедрі працювали: доктори політичних наук, професори Бебик В.М., Ващенко К.О., Дмитренко М.А., Телешун С.О.;  кандидати наук, доценти: Джердж С.Ф.,  Цибін С.Г.

На соціально-правовому факультеті, зокрема, та на кафедрі політичних наук, що є його структурним підрозділом, здійснюється підготовка фахівців спеціальності 052 політологія освітніх рівнів "бакалавр", "магістр", "доктор філософії". З 1996 року відкрито аспірантуру за спеціальностями 23.00.01 - теорія та історія політичної науки, 23.00.02 – політичні інститути та процеси, у 2004 році аспірантуру та докторантуру – за спеціальністю 23.00.03 – політична культура та ідеологія, а у 2013 році – докторантуру за спеціальністю 23.00.01 – теорія та історія політичної науки. Завдяки роботі спеціалізованої вченої ради Д. 26.053.12 (2008р. - по теперішній час) у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова по захисту дисертацій, яку очолює О.В.Бабкіна, всього захищено близько 100 кандидатських (з яких  співробітників університету: Горбатенко І. А., Карнаух А. А, Козьма В.В., РадченкоЛ.М., Курган Я.М., Дмитренко С.П., Дмитренко О.С.,  Цибін С.Г., Волянюк О. Я., Волощук Ю. І., ТарасенкоВ.А., Меньшєніна А.Є.) та 13 докторських дисертацій дисертацій (з яких 3 співробітники: Ващенко К.О., Дмитренко М.А., ОстапенкоМ.А.), підготовлених на базі вищих навчальних закладів різних регіонів України (Запоріжжя, Луцьк, Вінниця, Суми, Миколаїв, Кіровоград, Київ, Чернівці, Житомир, Донецьк та інші).

Основним напрямом діяльності кафедри політичних наук є підвищення якості підготовки бакалаврів, магістрів і докторів філософії спеціальності «Політологія». Для цього професорсько-викладацький склад кафедри, вивчаючи освітянський досвід різних країн світу, розробив один із перших в Україні навчальний план спеціальності «Політологія», започаткував розробку і читання нових курсів і спецкурсів: «Загальна теорія політики», «Методологія і методи політологічних досліджень», «Проблеми демократії і демократизації» (проф. О.В.Бабкіна), «Політична модернізація і транзитивні процеси», «Політичне прогнозування» (проф. В.П.Горбатенко), «Політична етнологія», (доцент А.А.Карнаух), «Парламентська інженерія» (проф. О.В.Новакова), «Політична комунікація» (канд.пол.наук, викладач Д.Ю.Гаврилюк), «Політичні інститути зарубіжних країн»(доц. О.С.Дьоміна), «Теорія та історія парламентаризму» (проф. Г.І.Зеленько), «Паблік рилейшнз» (проф.О.В.Новакова), «Методологія політологічних досліджень» (проф. О.В.Бабкіна), «Філософія політики» (ст.викл. КозенюкА.І.) та інші.

Кафедра вважає важливим напрямком своєї роботи практичну підготовку студентів-політологів. Базами фахової практики є вищі та середні спеціальні навчальні заклади, наукові установи, осередки і секретаріати політичних партій, комісії та підрозділи органів місцевого самоврядування і державного управління, Апарат Верховної Ради України, суспільні та молодіжні організації, політологічні аналітичні центри і фонди. Кафедра приділяє увагу методичному забезпеченню практичної підготовки студентів. У 2019 р. друком вийшов «Збірник наскрізних програм практик студентів за спеціальностями університету», де частину, присвячену проходженню практики студентами відділення «політологія», підготувала доцент кафедри Горбатенко І.А.

З часу свого заснування кафедра є важливим осередком впровадження та постійного оновлення сутності і змісту сучасної політичної освіти в Україні. Провідним лейтмотивом її діяльності є положення про те, що викладання політології повинно становити вагому складову освітніх програм для різних категорій населення, як в межах існуючої державної системи освіти України, так і за її межами. Більше того, перед сучасними науковцями постає завдання сприяти інституціоналізації і теоретико-методологічній систематизації процесу досліджень в галузі політичної дидактики, надати політичній освіті і громадянському вихованню загальнодержавного статусу.

На кафедрі політичних наук, починаючи з початку 90-х років ХХ ст., сформовано науково-теоретичну та педагогічну школу «Концептуальні засади розвитку політичних наук», яка є однією з найперших та найвпливовіших в Україні та за її межами. Науково-дослідна робота викладачів кафедри розвивається за основним науковим напрямом університету: «Дослідження проблем гуманітарних наук», в рамках якого розробляється наукова проблема: «Теоретична і прикладна політологія» та відповідна тема: «Проблеми політичної модернізації і трансформації: світовий досвід і українські реалії».

Серед базових наукових інтересів школи органічне поєднання у вітчизняній політології національного та загальноцивілізаційного змісту, проблеми формування демократичної політичної культури, гуманізація політичних відносин, розширення діапазону підходів у прийнятті соціально-політичних рішень, прогнозування різноманітних політичних процесів і явищ.

Окремим напрямком дослідження стала розробка проблем модернізації, трансформації та демократизації політичного життя постсоціалістичних країн, їх політичних інститутів та суспільно-політичної свідомості, створення передумов для демократизації українського суспільства.

Серед напрямків досліджень наукової школи також є:

-   проблеми загальної теорії політики, політичної влади, її легітимності та авторитету:

-    проблеми функціонування держави, її соціально-правова і соціально-гуманітарна сутність, структура громадянського суспільства;

-    особливості формування демократичної політичної культури в Україні та різних субкультур;

-    трансформація суспільно-політичної структури, політична модернізація, специфіка демократичної транзитивності;

-   розвиток сучасних політичних ідеологій, базових суспільних цінностей, суспільно-політичних моделей та ідеологій модерністського суспільства;

-        розвиток української політичної думки в контексті світової політичної теорії;

-   дослідження особливостей і специфіки розвитку національної школи політології в Україні й її основних наукових центрів.