Професор О.В.Бабкіна: "Після карантину освіта буде іншою..."
Своїми думками та спогадами з фейсбук-порталом "Політологічне", який до речі створили та модерують наші студенти Ганна Рихлюк, Анжеліка Гілієва та ін., поділилась перший доктор політичних наук, професор, завідувачка кафедри політичних наук Ольга Володимирівна Бабкіна.
ПолітоLогічне” поспілкувалось з Ольгою Бабкіною, однією із фундаторок української політології. Ольга Володимирівна розповіла про науку, мотивацію, студентські роки, природну допитливість і не тільки. Читайте та надихайтесь!
Ольго Володимирівно, згадайте себе в студентські роки. Чим Ви цікавилися?
Студентські роки пам‘ятаю особливо в цей день — 4 квітня — першу суботу місяця [ред. інтерв’ю проводилось 4 квітня]. У цей день випускники юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка відзначають День юридичного факультету. Там збираються випускники різних років, згадують своє студентське життя, спілкуються, радіють успіхам своїх однокурсників. Так сталося, що політологія як спеціальність виникла в Україні на межі 1990-х — 2000-х років, моєю спеціальністю в дипломі є правознавство. Але я вдячна і своїй Альма-матер, і тим корифеям юридичної науки, які привили мені любов до знань, до науки . Мене завжди цікавили проблеми політичної і державної влади, історії правової думки, сучасних політико-правових теорій.
Що мотивувало Вас тоді і що мотивує зараз?
Мене завжди цікавили проблеми політичної і державної влади, історії правової думки, сучасних політико-правових теорій. Знань, що отримувала з підручника, було замало. Допитливість — одна з рис вченого. Якщо ви її маєте, це добре! Що мене мотивує зараз? Для того, щоб бути в своїй професії на висоті, щоб було з чим йти в аудиторію, дискутувати про проблеми сьогодення, відповідати на складні питання сучасного розвитку, треба не просто бути в курсі нових наукових розвідок, а безпосередньо долучатись до них, шукати відповіді, пропонувати нові ідеї.
А що, на Вашу думку, мотивує студентів зараз займатися наукою?
І зараз мотивація займатися наукою пов‘язана з бажанням більше знати, розуміти, відповідати вимогам часу в професії. Уявіть собі експерта, який відстає від сучасного рівня знання про політику. А таких прикладів багато. Крім того, наука — це захоплююча справа! Евристичні можливості політології це доводять. І якщо воно тебе захопило, ти вже не зупинишся. Будеш шукати відповіді,а коли знайдеш, побачиш безліч нових питань! І так весь час!
Згадайте свою першу публікацію чи захист роботи, які надії покладали, що хотіли змінити?
Чесно кажучи, першу публікацію не пам‘ятаю. Але захист докторської дисертації пам‘ятаю, ніби вчора це було. 1992 рік… Інститут держави і права імені Корецького НАН України. Які надії покладала? Довести, що в розвинених країнах світу є така наука — політологія. Що вона конче необхідна Україні. Від її розвитку залежить розвиток нашої країни. Її функції в суспільстві дуже важливі. І та влада, яка дослухається до її прогнозів і рекомендацій, зможе виконати свої завдання в суспільстві з честю. Своїм завданням вважала тоді сприяти становленню і розвитку політичної освіти в Україні і конкретно в нашому університеті [ред. НПУ імені М.П.Драгоманова]. Цим і зараз займаюсь!
Чи є майбутнє науки в Україні?
Майбутнє для науки є завжди, навіть в найнесприятливіших умовах! Дивіться, що зараз відбувається з вірусологією, на яку завжди не вистачало коштів! Суспільство розплачується за своє недбальство! Так само розплачується за неувагу до політичних досліджень, які є, і дуже якісні.
Яка роль молоді в науці?
В науці, як і в інших сферах людського життя повинна бути спадкоємність. Наукові знання передаються від покоління до покоління, удосконалюються, розвиваються. Тому молодь в науці — закономірний результат зміни поколінь! І ланцюжок не повинен перериватися. У нас на кафедрі є декілька поколінь науковців-викладачів. Більшість з них — випускники нашого університету: Галина Зеленько, Володимир та Ірина Горбатенки, Марина Остапенко, Ольга Волянюк, Дмитро Гаврилюк, Анна Карнаух, Андрій Козенюк, Лілія Зайченко. Вони якраз і займалися наукою в студентські роки і їм є про що розповісти. Головне — бажання! Нещодавно випускник факультету — Василь Козьма (1999 рік випуску) став доктором наук. Тема його роботи «Людський вимір політики», що може бути важливіше? Галина Зеленько — єдиний представник України на Конгресі Міжнародної асоціації політичних наук в Австралії в 2018 році. Читайте її доповідь. Це — рівень! Ми відкриті для спілкування! Прагнемо передати всі свої знання. Але і студенти молодці. Наприклад, нещодавно призове місце в конкурсі студентських наукових робіт здобула Анна Рихлюк. Пишаємось і успіхами на студентських олімпіадах. Артем Побережник виборов призове місце на Всеукраїнській студентській олімпіаді зі спеціальності в Одесі минулого року. Пропонуйте свої форми НДРС [ред. НДРС- науково-дослідна робота студента]. Будемо оновлювати!
Які б настанови дали б студентам?
Починати займатися наукою треба зі студентських років! Тоді у вас буде більше часу здійснити те, що задумали! Чіпляйтеся за всі можливості, у ваших руках купа літератури, статей, досліджень. Шукайте те, що саме вас цікавить, і працюйте в задоволення! Дорогу здолає той, хто йде!